Повелитель міражів

У світі сили, бойових рангів та аристократії поодинці складно вижити. Особливо коли живеш у чужій країні, тобі шістнадцять, а на твою спадщину оголошено полювання. Дитинство тут же завершується, друзі перетворюються на приятелів, а решта намагаються використовувати тебе у своїх інтересах. Залишається розраховувати тільки на себе, свою силу та хитрість, щоб помститися тим, хто зрадив батьків, і знайти нову родину.

Паспорт книжки
Автор	Володимир Ільїн
Назва книги	Повелитель міражів (мовою оригіналу Повелитель миражей) Входить до світу "Масок"
Жанри	#фантастика, #фентезі, #бояр-аніме, #гарем, #пригоди
Обсяг	1 книга

В результаті кланових війн батьки Діми Березіна були змушені бігти в далеку Японію, а потім і зовсім були зрадницьки вбиті разом із рештками своїх людей. Хлопчик залишився під опікою буквально перших зустрічних — його взявся виховувати старий сенсей Макото, якого батьки найняли навчати сина бойовим мистецтвам. Хлопець жив загалом досить непогано, в Японії зовсім освоївся… Але коли Дімі виповнюється шістнадцять, колишні вороги роду, а також усі, хто не втрачає своєї вигоди, активізувалися. Виявляється, спадок Березіних ще не весь прибрали до рук, щось ще залишилося на таємних рахунках, які якраз повинні перейти до Діми по досягненню ним повноліття… Позбавлений роду підліток видається легкою здобиччю. Але ніхто не знає, що хлопець дуже далеко просунувся у специфічній галузі бойових мистецтв.

Все те саме, що й у Метельського. Та ж дитина, що залишилася сама після втрати батьків і виховується сильно сторонніми людьми. Ті ж складні стосунки із сестричками, які опинилися у цих сторонніх людей. Сестриці теж дуже талановиті щодо всяких бойових штучок і відрізняються склочним характером. Ті ж маніпуляції по набору прихильників і соратників… Навіть декорації ті ж і зустрічаються ті самі персонажі (старий Кояма Кента, наприклад).

Автор тут взяв ту ж схему і поставив у неї трохи інших за своїми характерами персонажів, через що схема теж почала трошки змінюватися… Такі речі особисто мені завжди цікаво спостерігати. ГГ — цілком нормальний, адекватний хлопчина, а не психічний відморозок із ЗПР¹ — що ще треба для скромного читача. Цікаво було читати про пригоди ГГ і різні безглузді ситуації, в які він потрапляє в спробах влаштуватися на роботу в ході самостійного життя, що раптово настала… Особливо захоплюючою була лінія з прокурором, шкода, що її згорнули!

Щоправда, фінал дуже змащений. Власне кажучи, я взагалі мало зрозумів, з чого раптом ось так повернулося те й це, коли щойно не було жодних ознак. Що за персонажі стали звідкись з’являтися за невимовно загадкових обставин?

Підозляю, що автор розраховував продовжувати шоу, але традиційно втратив інтерес. Ну хоч закінчив книгу, і то хліб.

А ще я взагалі не зрозумів, до чого тут якийсь «Повелитель миражів»?! В книзі жодних миражів немає, як і їх повелителів! Але перечитувати буду… разом з «Масками».

Мої рейтинги
Сюжет	★★★☆☆
Читабельність	★★★☆☆
Любок	★★☆☆☆
Графоманство	★☆☆☆☆