Американець

Чому люди такі нерозумні?

Обкладинка першої книжки
Обкладинка першої книжки

Уявіть, що ваша заповітна мрія здійснилася. Уявили? Але у долі буває дивне почуття гумору.

Юрій Воронцов, наш сучасник, ліберал і затятий прибічник американського життя, раптово потрапляє у «країну мрії».

Але в наш час, а період «нестримного накопичення капіталу» — 1895 рік. І зіткнення з реальністю виходить жорстким, місцями жорстоким. Чи можливо в тій Америці вижити, вирвати у долі шанс?

Паспорт книжки
Автор Роман Злотников,
Ігор Грінчевський
Назва циклу Американець
Жанри #попаданці,
#альтернативна історія
Обсяг 2 книжки (пока)
Мова москальська

Хтось з ніком Nikita Lipatov написав на LitRes коментар, з яким я на 100% згоден:

Книжка рекомендована для шанувальників Злотнікова і попаданцев, іншим не читати, т.к. у книзі немає нічого нового. Попаданець, два винаходи, постійні epic fail’и, які яйця виїденого не варті. Загалом історія, розказана в книзі, настільки безглузда, що вона навіть могла статися і в реальності (за винятком переміщення). Єдине, що зацікавило — цікава подача матеріалу, але решта шаблонно-картонно-рояльно-кубічного.

Черговий ура-патріотичний виріб. Мабуть є замовлення уряду РФ на книжки такого штибу, що викликають у недалеких або просто людей, що навіюються, почуття Величості Великої Росії!1

Черговий попаданець із сучасної Росії у минуле. Несподівано відразу на острів Елліс у Нью-Йорку 1895 року. Прямо з дитинства отримав глибокі знання про хімію та фізику. Виріс у Кишиневі, з якого змушений був тікати через гоніння молдавських «фашистів», весь «нацизм» яких полягав у тому, що вони в Молдові хотіли говорити молдавською (румунською) мовою. Принаймні під цим соусом подається молдавська гопота, яка, повірте, скрізь залишається мерзотою і гопотою. Хоч у Молдові, хоч у Великій Росії-матінці (ви все брешете і такого в Росії бути не може)! Повернемося до нашого героя. Закінчив Хімфак МДУ. Займався бізнесом. Скрізь був чесний з усіма (ну а яким може бути бізнесмен у Великій Росії-матінці?!). І раптом їде до Штатів, а там потрапляє прямо в минуле.

First Ellis Island Immigrant Station, built in 1892 and destroyed 1897
First Ellis Island Immigrant Station, built in 1892 and destroyed 1897

Звичайно він починає прогресувати! Прям все пам’ятає і в усьому розуміється! Страждає від мерзенних англосаксів Морганів! Вчиться стріляти. Звичайно ж, будучи позбавленим расових і національних забобонів (у Великій Росії-матінці немає ксенофобії та шовінізму!). Відразу починає дружити з китайцями з тріади і рятує жінку, яка народила в минулому чи то мулата, чи квартерона. Прямо герой із великої літери Г!

Little Egypt, Coney Island, Brooklyn, New York City, 1895
Little Egypt, Coney Island, Brooklyn, New York City, 1895

А потім мерзенні Моргани нацьковують на нашого героя банду ірландських відморозків, і він, в процесі встигаючи покришити купу бандитів, але тільки поранивши їх при цьому, змушений бігти на Кріт, де починається чергова ескалація греко-турецького національного конфлікту.

На цьому перша книга закінчується, але не завершується оповідання. «Хлопці! Закінчуйте ці соплі! На нас чекає друга серія!2.

Обкладинка другої книжки
Обкладинка другої книжки

…Отже, кінець ХІХ століття. “Попаданець” Юрій Воронцов непогано влаштувався в альтернативно-історичній Америці часів нестримного накопичення капіталу, але змушений терміново залишити цю країну. Доля закидає його до епіцентру боротьби за незалежність Криту, після чого Воронцова оголошують у розшук представники всіх Великих держав, крім Росії, де він і знаходить притулок. Але Юрій не з тих, хто просто сидітиме без діла. Він збирає команду відданих йому людей і робить нову спробу досягти успіху у справах. Цього разу інтереси бізнесу звуть його на російську Північ…

Другий том описує пригоди головного героя Юрія Воронцова спочатку на Криті, де він партизанить проти турків. Там він показує себе таким собі «крутим техаським рейнджером», «нічним месником», що бореться проти работоргівців і свавілля турків.

Сюжет із життя греків і турків на Криті в 1897-му році
Сюжет із життя греків і турків на Криті в 1897-му році

А потім і у Росії. Почавши з Одеси він «винаходить» аспірин, знову закохується, і переїжджає до Помор’я, щоб далі прогресувати на благо себе та батьківщини.

Одеський оперний театр у 1897-му році
Одеський оперний театр у 1897-му році

Загалом я щиро не люблю Злотнікова як людину, але не можу відмовити йому в письменницькому таланті. Але чи то талант йому відмовив, чи це його співавтор Ігор Грінчевський писав ті глави, стиль яких скидається на графоманство. А то й зовсім автором є Грінчевський, а прізвище Злотнікова тільки для збільшення продажів за винагороду малу поставили на обкладинку.

І, як з’ясувалося, цикл не завершено. Третій том анонсували ще 2016-го, але віз і нині там. Мій особистий рейтинг — 5 із 10. Але місцями захоплює. Читати, втім, варто дійсно або любителям жанру про попаданців, або відбитим злотникошанувальникам.

  1. Американець
  2. Американець: шлях на Північ
  3. Американець 3. Анонсовано тут, але не видано. Можливо, навіть не написано.

  1. Детальніше — тут: «Стінання про Росію-Матінку» ↩︎

  2. Тут: цитата містера Секонда з фільму «Людина з бульвару капуцинів». ↩︎