Публікації

Щось я давно не публікував оглядів. Важко сконцентруватись і сформулювати щось, коли ночами сидиш в коридорі і молишся, щоб ракету збили, або щоб прилетіло не тобі.

Але, життя йде далі. І ось вам хвилинка гумору.

Книга про незвичайного випадкового мандрівника під час початку Другої світової війни. Маючи знання і можливості, недоступні звичайним людям, він не прагне всюди лізти зі своїми вказівками, але життя завжди складніше і цікавіше, ніж здається. Будь-які плани втрачають сенс, коли втручається Його Величність Випадок.

Я був наймогутнішим Магом Землі у своєму світі. Очолював цілий Орден Архітекторів. Але чим старшим стаєш, тим ясніше розумієш: настає момент, коли варто відійти від справ, щоб насолодитися спокійним життям і дати дорогу молодим. Бо дехто з нас уже дві тисячі років святкує…

Я так і зробив. У мене було все — і навіть більше. Не врахував лише одного: за довге життя я нажив надто багато ворогів, і вони вирішили зіпсувати мені пенсію. Що ж, вони померли разом зі мною. Сподіваюся — остаточно. Адже я… ні!

Я відродився у новому, дивному світі. І тепер доведеться починати все спочатку. Але в мене є досвід і пам’ять. А сила? Якщо одного разу зміг піднятися на вершину — зможу й вдруге, пусте діло! Головне — встигнути до того, як цей світ поглинуть потвори Тіньового Плану.

Сьогодення. Дізнавшись, що в барі його приятеля розташований портал до 1958 року, звичайний шкільний учитель Джейк Еппінг не може опиратися спокусі почати нове життя у рок-н-рольні часи Елвіса Преслі. Хіба гостю з майбутнього важко познайомитися з відлюдником Лі Гарві Освальдом і завадити йому вбити президента? Та чи варто гратися з минулим? Яким буде світ, де Кеннеді виживе?

Послизнувся. Упав. Помер. …А потім розплющив очі — і опинився в іншому світі.

Я не останній спадкоємець древнього роду. Не злидар, що мусить доводити свою цінність. І вже точно — мене не підстерігає безславна смерть у темному кутку. Ні. Тут усе інакше. Навіть більше — усе навпаки.

У мене велика й любляча родина, де я — бажаний син і брат. У моїх жилах пульсує сила, якої не має жоден чоловік… бо магія тут належить лише жінкам. Лише їм… і мені.

Я сам обрав свої “подарунки прибульця” — і, зізнаюся, вибір вийшов вдалим. От тільки тепер мене хочуть одружити. І водночас — убити. Чому? Поняття не маю.

Одне знаю напевно: у цьому світі нічого не зрозуміло… але кожна мить — неймовірно захоплива.

Я був звичайним хлопцем — не архімагом, не богом чи найманим убивцею. І мав мрію — стати аристократом. Коли до неї лишався лише один крок, мене вбили. Молитва до Хранителя світів про допомогу допомогла, але не так, як я хотів. Тепер я в тілі князя, найвищого аристократа імперії. От тільки моє джерело знищено, ноги паралізовані, а мене ненавидять усі, включно з дворовим псом. Батько хоче забрати мою спадщину, його родина бажає моєї смерті, та ще й мною зацікавилася Таємна Розшукова служба. Що ж, дорогу подолає той, хто йде. Одного разу я зміг піднятися — піднімуся й ще раз. Я повернуся у свій світ, заберу звідти матір із сестрою та помщуся тим, хто мене зрадив — не буду я Тимофій Багряний.

Зустрічайте – я Владислав Громов, класичний “попаданець” у тіло Громова молодшого, спадкоємець практично знищеного роду Громових. Колись ми були дуже сильні, і наше ім’я вселяло трепет ворогам. Але минув час, і від могутнього роду залишилися лише я та дід. Сьогодні ж усе змінилося, тому що саме сьогодні я усвідомив свої сили. Тепер вороги вмиються своєю кров’ю, і пощади не буде нікому. А потім я займуся глобальними проблемами Землі. Тому що, як виявилося, я майже бог, і Землі, судячи з усього, скоро настане кінець. Що ж, Перун мені на допомогу і важкий посох у руки…

Читайте слов’янське фентезі, змішане з класичною боярською тематикою. Ручаюся, нудно не буде!

Привіт! 👋

Якщо щось працює не так, як зазвичай — не хвилюйтесь, це не баг, а фіча великого будівництва! 😅

Hugo, за допомогою якого я створюю цей сайт, отримав серйозне оновлення, і мої старі розширення вирішили “не дружити” з новою версією. Тому я будую все з чистого аркуша.

Побачили помилку чи закортілось чогось новенького? Ласкаво просимо в коментарі.

Скоро все буде ще краще! ✨

Дорогі друзі! Хочу щиро вибачитися за тривалі паузи між новими матеріалами на сайті. Останні роки, а особливо місяці, стали справжнім випробуванням для всіх нас у Києві: постійні ракетні обстріли, безкінечні повітряні тривоги та безсонні ночі виснажують і, на жаль, не дозволяють мені приділяти достатньо часу творчості та підготовці нових публікацій. Майже кожен день — це боротьба за нормальне життя. І хоча я продовжую читати книжки, скупчитись на написанні рецензій дуже важко.

Я безмежно вдячний вам за те, що залишаєтеся зі мною, незважаючи ні на що. Ваша вірність та розуміння дають мені сили рухатися далі. Я обов’язково надолужу згаяне, як тільки ситуація дозволить, і продовжу радувати вас новими цікавими матеріалами. Дякую, що ви зі мною!

Її звуть Катя. Їй сімнадцять. Вона приїхала до Пітера з Пскова вступати до університету.

Його звуть Карлссон. Його вік невідомий. Він ловить руками голубів, знає староанглійську мову і вміє лазити по вертикальних стінах.

Спочатку вона думає: він — кілер…

Потім: він — співробітник якоїсь секретної служби…

Дійсність виявляється набагато страшнішою.

І набагато цікавішою…

Що буде, якщо в японського школяра майбутнього потрапить Валерій Попенченко? Чемпіон світу та Олімпійських Ігор з боксу, який мав ступінь доктора технічних наук із закритої тематики?

Потрапить у тіло російського хлопця, усиновленого фінансистом-японцем, вершки суспільства. Щоправда, є тонкість: батько – фінансист не держкомпанії, а якудзи.

І школа з гучною назвою Академія, до речі, теж сповнена сюрпризів. Співучні, які намагаються буллити за інерцією небідного гайдзіна, несподівано виявлять на його місці олімпійського чемпіона-боксера. Викладач математики, який тримав блондина за недоумка, програє йому наукову дискусію.

І що далі? Після того, як між кланами якудзи, держкорпораціями, поліцією Токіо і китайськими партнерами почнеться різанина на все місто? А у старшокласника, який різко змінився, виявиться прийомна сестра – не по крові, а за документами? На відміну від росіянина – чистокровна японка зовні… тс-с-с, з нею теж не все так просто, розбиратися і розбиратися

Старий після смерті отримує пропозицію вирушити в минуле, вселитися в підлітка і відповісти на два запитання:

1. Чи можна врятувати СРСР?

2. Чи потрібно це робити?

Бали, красуні, лакеї, юнкери? Як би не так — заздрість однолітків, ненависть старших, спроби вбивства — ось воно, життя Романова в цьому світі. Моя тітка стала царицею, і за це весь наш рід має померти. Багато ворогів у роду Романових, багатьом ми поперек горла.

Ось тільки вони не знають, що я не простий молодший княжич. Я прийшов з іншого світу, і якщо буде потрібно, поставлю на коліна цей.

Я — Романов, і цим усе сказано.

Що буде, якщо зі спецпідрозділу найвідомішого ігрового всесвіту у світ бояръ-аніме потрапить гном?

У хлопця на прізвище Ржевський, з тієї самої родини. На краю російської імперії, у Вільній Економічній Зоні міста Сота.

Що буде, якщо Діма Ржевський після цього зміниться до невпізнання? Почне лагодити артефакти краще за ювелірів, заговорить різними мовами?

Заступиться за дівчину в чорному, яка виявиться двійником принцеси з Емірату. А після цього з’ясується, що вона втекла з дому і за нею порталом відправлено десяток гвардійців разом із катом.

Хлопець із нашого світу потрапляє у світ магії. Використовуючи кмітливість, знання історії та обробки металу, викручується з хитросплетінь долі та стає великим командиром.

Непросто бути дитиною у світі меча і магії. Особливо напередодні війни. Але іноді вибору не залишається, і доводиться ухвалювати складні рішення, здійснювати вчинки, яких дорослі просто не зможуть оцінити. Ні, звичайного героя вони напевно почали б носити на руках, але ось шестирічна дівчинка, швидше за все, опиниться на багатті. А отже, цього героя доведеться створювати самому, з підручних матеріалів і, за можливості, потайки. На щастя, кілька корисних здібностей, отриманих від місцевої Системи, і не таке дозволяють!

Редакція сайту вітає усіх українців з Різдвом Христовим! Нехай ваш будинок наповнюється теплом та затишком. Збуваються всі, навіть найменші мрії (особливо про смерть хуйла). Серця близьких та рідних будуть зігріті любов’ю та турботою. Навколишні люди будуть добрими та чуйними. А Різдвяна зірка завжди освітлює шлях!

А тепер слова подяки тим, хто захищає нашу свободу на всіх фронтах. Ви — неймовірні! Ми, тилові щури, невимовно вдячні вам за вашу важку самовіддану працю на фронті. Дівчата! Хлопці! Нехай Святий Миколай торкнеться вас своєю зіркою і кулі оминуть вас! Нехай ворожі дрони вас не бачать. Нехай ворожі ракети та міни вибухають же в орків. Нехай… Просто поверніться живими, здоровими і з перемогою. Ми на вас дуже чекаємо!

І я закликаю всіх невпинно підтримувати наше військо всім, чим можна. Донатити, донатити, донатити!

Хлопчику, що виріс на уламках цивілізації, доля підкинула неймовірний шанс почати все спочатку. І він ухопився за цю можливість руками і ногами. Вислизнув від смороду і злоби тих, хто оточував його від народження, пішов в інші світи… і побачив, що і там не все гаразд. І в благополучних на перший погляд країнах також зріє зло, ненависть, жадібність. То чи варто було міняти одне на інше?.. Тімм вважає, що варто. Там, у світі, що гине від радіаційного зараження і мутацій, залишилася тільки могила діда, а тут… Тут немає термоядерних зарядів, хімічної та бактеріологічної зброї, і до біди ще ой як далеко. А якщо вона все ж таки прийде, їй назустріч, поруч із Тіммом, пліч-о-пліч стануть друзі-побратими. І нехай серед них немає жодної людини, нехай їх звуть поганцями Хаосу і Дітьми Ночі, яке це має значення, якщо вони віддані один одному і завжди допоможуть вибратися з будь-якої халепи…

Ніхто не збирається рятувати СРСР або якось по-іншому змінювати історію… Найголовніше — це просто зуміти вижити. А це зовсім не просто, особливо якщо ти сирота, тобі дванадцять років і ти дівчинка.

Моя популярність йшла далеко попереду мене, я мав власний космічний флот, у мене були найкращі жінки! Хтось вважав мене героєм, хтось убивцею, хтось зрадником і навіть батько відмовився від мене. Але правда одна — мене засудили до смерті…

Ось тільки мене це не влаштовувало, тому я вибрав нове життя в новому світі. Так, тепер мені знову доведеться гризти глотки і доводити своє право бути на самому верху, але коли мене це зупиняло? Доля подарувала мені ще один шанс, і я збираюся ним скористатися!

Мене звуть Сільвіан Красс, і це моя історія…

Залишки бомбосховища часів Союзу стали домівкою для дивовижних істот, та не міфічних, а цілком реальних. Із плоті та крові, вони дихають, відчувають, сміються та плачуть. Їм болить. Вони такі, як ми. Майже. Вони — мавки.

Їхня історія налічує тисячу років, вони мають свій класовий розподіл, звичаї та релігію. Закони мавок справедливі, а люди лихі та жорстокі, контактів із ними варто уникати — цього навчають ще змалку. Чи так це насправді? Не має значення, адже правда на всіх одна. Зайві запитання не вітаються, а сумніви не віщують нічого, окрім проблем.

Яра — розумна й допитлива, через що вже потрапила в немилість до керівництва. Запитань у мавки назбиралося багато, а головні випробування ще попереду.

У 2022 році світ змінився і вже ніколи не стане колишнім. Але для Веніаміна Мартова цей рік змінив узагалі все. Навколо нього тепер нова реальність, зовсім не схожа на колишнє життя. Хіба що небо все те саме. Ось тільки в ньому ширяють повітряні фрегати, серед хмар гримлять залпи важких знарядь, а зоряні адаманти здатні обдарувати силою. І в помолоділій душі живе мрія про небо.

1941 рік. російська імперія. Протекторат Чосон. І наш сучасник, який потрапив у незнайомий для нього світ. Тут і починається довгий шлях у хмари. І перший крок, який належить зробити нашому сучаснику, — стати юнгою. Але для початку треба просто вижити і розібратися з проблемами, що звалилися на нього.

У цьому світі слово здатне розпочати війну. Воно ж зупинить кровопролиття, буде гарантом миру і міцного союзу. Такі правила: занадто багато сили в крові обдарованих, щоб брехунам дозволили існувати. Однак брехня все одно житиме, звиваючи гніздо в серцях найчесніших і найблагородніших, обволікаючи страшні злочини гарними словами, перетворюючи підлість на великий подвиг.

Буде забутий власний син, забутий і викреслений із родового запису — заради великої мети, в ім’я виконання пророцтва. Княжий рід заплющить на це очі й розділить провину — плата гідна нагороди.

Але у спадкоємця іменитих володарів, викинутого в притулок заштатного містечка, знайдеться своя точка зору.

Світ, де керує балом пар. Стімпанк? Та ні. Звичайний загалом світ. Навіть історія чимось схожа на нашу. Просто двигуни внутрішнього згоряння тут відсутні як клас. Нашому сучасникові, і за сумісництвом автослюсарю, якраз у такий світ і пощастило потрапити. І… Ну зрозуміло, перше, що спало йому на думку, — це створити ДВЗ.

Є… так… Здавалося б, усе просто. Але просто, як відомо, нічого не буває. Адже може статися і так, що на цьому шляху йому зустрінуться: жадібний купець зі своїми підручними, каторжники-втікачі, що не гребують поласувати чоловічком, хунхузи і старанці, що збожеволіли від золотої лихоманки. Спробуй розберися з усім цим. Та ще й маячить неминуча зустріч із головорізами якогось таємного клубу шанувальників парових машин. Подумаєте, він нічого про них не знає? Це не має зовсім ніякого значення.

У світі сили, бойових рангів та аристократії поодинці складно вижити. Особливо коли живеш у чужій країні, тобі шістнадцять, а на твою спадщину оголошено полювання. Дитинство тут же завершується, друзі перетворюються на приятелів, а решта намагаються використовувати тебе у своїх інтересах. Залишається розраховувати тільки на себе, свою силу та хитрість, щоб помститися тим, хто зрадив батьків, і знайти нову родину.

Ця книга про немовля, що народилося драблом — магом-калікою, нездатним творити диво. Про дитину, чий всесвіт звалився зі смертю матері. Про юнака, позбавленого всіх талантів, крім одного. Він мечник школи, якої немає у його світі. Примарний учень неіснуючої школи. Серед магів, серед геніїв, оточений силою. Його звуть Окава Кеншин. І не кажіть потім, що не чули це ім’я.

З самого початку агресії з боку східних сусідів, які помилково вважають нас «братським народом», я прийняв рішення не писати рецензії мовою окупанта. В умовах постійних повітряних та ракетних тривог читати не дуже приємно, але вже вийшло декілька рецензій солов’їною.

І нарешті я поступово переклав усі старі рецензії мовою Франка та Шевченка. Якщо ви помітите помилку, не соромтеся повідомити мені про це на пошту, яка вказана у Важливому дисклеймері

Кузьму Єфімова чекала слава найталановитішого мага століття, але божевільний експеримент його дідуся в один момент зруйнував усі надії. Тепер його знають лише як сильного «воїна», тим більше що сам юнак уникатиме всього, що пов’язане з магією. І хоча йому доведеться навчатися в елітному коледжі для дітей аристократів, своє майбутнє він бачить як командира найманців. Але всі таємниці стають відкритими, і багато сильних світу цього нині змушені враховувати у своїх планах невідомого хлопчика під прізвиськом «Варлок».

Ви коли-небудь мріяли потрапити у своє минуле? З тими знаннями, які ви маєте зараз, могли б стати королем. Ну, або успішним бізнесменом, на гірший випадок.

А тепер уявіть, що це сталося насправді. Єдине, що заважає, — ваше минуле стало альтернативним. Те ж тіло, ті ж знайомі люди, та сама країна і місто. Але у світі вашого минулого є магія. Хоча й не дуже сильна, але вона є. Імперією керують Будинки.

Саме це сталося зі мною, звичайним працівником громадського харчування. Невідомо як, але я опинився у своєму тілі п’ятнадцять років тому. Знайомий, а водночас і незнайомий будинок.

Живи і насолоджуйся, але ні. Чи буває все так просто?

Він звик бути одним із найсильніших. Тим, чия сила не викликає сумнівів. Тим, хто цілий світ виборов свою незалежність. Коли він несподівано помер, багато хто зітхнув з полегшенням. Їх можна зрозуміти. Але він не дарма носив позивний «Кощій». І нехай новий світ лише схожий на його старий, нехай у ньому живуть ті, хто набагато сильніший за нього, — він не звик бути масовкою. І він нею не буде.

Якщо Темний Володар страждає на нудьгу — погано всім довкола. Однак візьмемо одну команду героїв, які йдуть по його голову — і ось уже тобі і пригоди, і вороги, і навіть несподівані відкриття. Настільки, що доводиться перестати грати з «новими іграшками» і серйозно взятися за заворушення, що творяться у своїх землях. Тут головне — не перестаратися. Адже ціна помилки — життя дорогих тобі істот.

Що можна сказати про устрій Світу? Він подібний до важкої кришталевої вази — і розбити просто, і змінити важко. Він чудовий у невідомому, але відомий до дрібниць! Наприклад, чорні маги живуть у похмурих замках, білі — безкорисливо творять добро, а імена героїв, які відстояли рідний Світ власною кров’ю і потом, гримлять містами та селами. А ще володарі, крім влади, прагнуть лише ще більшої влади; дракони мудрі, лиходії безпринципні. І, нарешті, завжди існує страшне пророцтво про кінець світу, яке обов’язково здійсниться, але за певних обставин.

Так?

Так.

Вірно?

Абсолютно… Тільки слід попередити звідси чорних і білих магів, героїв, володарів, драконів і лиходіїв. Але що робити з пророцтвом?

З давніх-давен надприродні істоти живуть пліч-о-пліч з людьми. Подібно до нас, вампіри та перевертні ходять до школи, працюють, роблять покупки, сваряться, миряться, дружать, ревнують, закохуються… Іноді трапляється так, що узи кохання пов’язують смертних і безсмертних — та так міцно, що кохання починає творити справжні дива.

Алекс не цікавився політикою, йому були однаково байдужі і комунізм і капіталізм — у тому ідеологічної іпостасі, його цікавило лише «тут і зараз», причому — виключно матеріальному аспекті буття. Спілка розвалилася, але бонзи соціалістичного табору майже миттєво перефарбувалися під нові реалії, тож особливої різниці між колишніми непримиренними ворогами й не спостерігалося.

Для працьовитої і не обділеної здібностями молодої людини, та ще й у центрі Європи, життя — це не лише робота, а й — свобода, дівчата, мотоцикл, а також інші — хай і менш значущі деталі. І все б йшло своєю чергою, але втрутився Його Величність Випадок: хронопортал переніс Алекса майже на сто років у минуле. Радянський за духом і виховання, європейський за устремліннями і поглядами життя людина опиняється у зовсім іншому світі, котрій жодна зі сторін його багатогранної натури дає надійної опори.

Але здоровий прагматизм, і раніше визначив його життєвий шлях, завзятість і бажання працювати— приносять свої плоди. Алекс освоюється у цьому новому світі, але не залишає і спроб повернутися. Йому врешті-решт вдається використовувати хронопортал для зворотного переходу. Ось тільки ця подія відкриває такий Ящик Пандори, що всі добрі наміри виявляються саме тим, чим вони завжди й були — каменями, з яких Доля мостить дорогу до Пекла.

В огляді — мати! Без них — ніяк.

«Поїхати чи залишитися?» — це питання час від часу ставить собі чи не кожен українець.

Ця книга адресована тим, хто сумнівається — чи варто емігрувати до Європи. І всім тим, хто дивиться на Європу крізь рожеві окуляри, а також не наважується зрозуміти, що Україна є країною можливостей.

Юрій Паламарчук — журналіст мовознавець, який з 2014 року розбурхує читачів соціально-політичними статтями на гострі теми. Знівечивши півсвіту від Китаю до Європи, попрацювавши на безлічі робіт, вивчивши кілька мов і проживши в еміграції понад сім років, він повернувся в Україну і почав систематизувати накопичений досвід. А також історії сотень шукачів закордонного щастя, які траплялися йому цим шляхом.

Клани, Корея, манхва, школа
Попаданець з техносвіту в техно-магічний світ
Гроші, корпорації, війна

Столоначальник Особливого бюро розшукового наказу Яків Свев розслідує таємничу справу про смерть групи осіб внаслідок нещасного випадку. Однак одна з п’яти загиблих — юна красуня з чорним волоссям та синіми очима — несподівано виявляється живою. Альв Рінхольф, як вона себе назвала, одягнена за модою вісімнадцятого століття, а її прикраси коштують цілий стан, і вона нічого не пам’ятає ні про себе, ні про своє життя, ні звідки вона родом, ні про те, як вона потрапила на засніжену галявину. в лісі. Однак дізнавач Свев з нагоди знає, звідки вона прийшла, хоч і не розуміє, що вона таке чи хтось. Чи людина Альв? Чи небезпечна вона для оточуючих і чи небезпечні оточуючі для неї? Пошук відповідей на ці питання відведе Якова та Альв в інший світ, туди, де діє магія і де герої давніх легенд живуть серед звичайних людей. Пригоди починаються.

Два різні світи, дві долі. Інструктор з виживання спецназу ГРУ та пілот-ас, капітан-лейтенант 2-го рангу повітряного флоту. Тепер вони в одному тілі, тільки свідомість пілота загинула. А вижити треба за всяку ціну. І це робота для спецназу. Тут пам’ять та навички пілота поступово повертаються. Дуже вчасно. Настав час знову вставати на крило.

Тут літаючі машини є сусідами з магічними артефактами, волхви полемізують із церквою, а в університетах, на кафедрах філософії та природознавства вивчають теорію ментального маніпулювання. Мобільні телефони схожі на чарівні дзеркала, наговори розраховуються на комп’ютерах, а в небі змагаються дирижаблі та реактивні літаки-«скати». З моменту появи в Хольмграді якогось Віталія Родіоновича Старицького минуло сімдесят років. Неабияк потривожений невгамовним князем, світ заспокоївся і розслабився. Даремно. Адже якщо хвіртки можна відкрити один раз, що завадить зробити це знову?

З початку двадцять першого століття - на кінець століття дев’ятнадцятого. Та повно, а чи тільки звідси туди? З якого часу Новгород став Хольмградом, та ще й столицею? А магія? Хіба вона була в ході в нашому освіченому дев’ятнадцятому столітті? Запитання, запитання… І інтерес Особливої канцелярії на закуску… Спокій… Це слово, здається, зовсім відсутнє у словнику колишнього офіцера, не менш колишнього детектива та майже справжнього князя Віталія Родіоновича Старицького. Шановний директор серйозного навчального закладу, заводчик і титулований дворянин… Доля щедро обдаровує його пригодами і зовсім не бажає визнати, що всілякі авантюри просто не личать людині її статусу. Але може, позбавившись вантажу обов’язків, які неодмінно супроводжують досягнуте становище, Віталій Родіонович зможе відпочити від незавидної ролі іграшки Рока?

Мій рідний Київ сьогодні прокинувся від вибухів. Одеса та Харків, Дніпро та Краматорськ, Луцьк, Івано-Франківськ, Кривий Ріг. По Харківу били ракетами Смерч. По всій країні малі діти прокинулися від війни.

На нас напали фашисти. Росія. Ті, хто завзято, до нудоти, називав нас братами. І ті, хто фашистами називав нас. Скрізь лунає повітряна тривога. А з боку Білорусі заїжджає військова техніка. Вторгнення відбувається по всьому нашому кордоні.

Я припиняю публікувати огляди зі зрозумілих причин. Не до того зараз. І не знаю, коли відновлю публікації і чи відновлю взагалі. Ну, самі повинні розуміти.

Хлопчика, який народився на кораблі прибульців, батьки назвали Урнангу. Так народився маленький землянин, ніколи не бачив Землі. Самого перельоту Ур, або, точніше, Урнангу, не пам’ятає: був занадто малий. Його дитинство та юність пройшли на планеті, яку він називає Ейр.

І ось нащадок древніх шумерів Ур, син Шамнілсіна і Кааданнатум, яких всемогутні боги забрали на свій ковчег, завдяки знаменитому парадоксу Ейнштейна, через тисячоліття повертається на Землю і під виглядом практиканта з Румунії працює лаборантом в Інституті фізики моря — тому самому, де працювали члени «Екіпажу «Меконга»…

Початок ХХ століття. По всьому світу у великих містах з’являються таємничі анклави — зони, населені ворожими людству диявольськими створіннями. Утримати їх можуть тільки стіни, напхані срібними лозинами. Але деякі речовини з цих зон мають магічні властивості, і в світі відроджується магія і алхімія. З ризиком для життя алхіміки проникають в анклави, щоб здобути дорогоцінну матерію пріма. Під час такої експедиції варшавський алхімік Олаф Рудницький зустрічається із офіцером елітної царської гвардії Олександром Самаріним. Подолаючи смертельні небезпеки, вони поступово дізнаються все більше про природу анклавів та про боротьбу з ними.

Якщо у вас з-під ніг вибиває звичний світ і ви незрозумілим чином опиняєтеся серед гоблінів і драконів, у річці блешню вашого спінінга заковтує справжній плезіозавр, а якийсь божевільний лицар норовить проткнути вас списом, здуру прийнявши за диявола. У фантазіях Кліффорда Сімака ще й не таке буває.

Новий рік — це нова сторінка життя. Тож нехай на ній не буде порожнього місця, нехай вона заповниться безліччю фарб, яскравих подій та пригод. Нехай у новому році вас супроводжує удача, успіх та статки. Насолоджуйтесь кожною миттю вашого життя, будьте з коханими, оточуйте себе та своїх близьких теплом і турботою, зігрівайте їх своєю любов’ю, а вони у відповідь зігріють вас. Нехай нові книжки дарують вам гарні емоції, а старі улюблені книжки продовжують підтримувати у скрутну хвилину. Будьте щасливими, з Новим роком!

Існує багато історій про те, що робитиме людство, коли в їхній світ прийде гра. А що робитиме людство, коли воно вже живе у світі, в який гра прийшла кілька тисяч років тому? Коли воно виграло у кривавій битві за право перебувати на своїй планеті.

Тайліну Влашичу, молодому хлопцеві, нема справи до всіх цих питань. Його турбує лише одне - як вижити в цьому суворому світі, де поряд з Імператором і злісними ворогами править неупереджений бог, який вимагає, щоб усі дії виконувались відповідно до його божественної волі.

Романтична історія про космічні подорожі земного хлопчика Нікі та інопланетної дівчинки Нумі в утробі живого, розумного космічного корабля Малогалоталотім (або просто - Мало), що нагадує великий гарбуз.

Це жорсткий, кривавий, гіркий та дуже ліричний текст. Задуманий як «правдива історія про вампірів», роман у результаті став будь-яким, тільки не «вампірським». Ні, вампіри там є. Вони живуть, страждають, люблять, ненавидять, радіють, вбивають, гинуть… Але набагато цікавіше те, що твориться навколо них. Те, що відбувається з людьми. І з не зовсім людьми. Замість меча — сокира. Замість магії — міцне слово. Боляче і страшно буде всім.

Редакція сайту поздоровлять усіх своїх читачів з Різдвом Христовим! Нехай ваш будинок наповнюється теплом та затишком. Збуваються всі, навіть найменші мрії. Серця близьких та рідних будуть зігріті любов’ю та турботою. Навколишні люди будуть добрими та чуйними. А Різдвяна зірка завжди освітлює шлях!

Молодий хлопець Дмитро Мельников, який здобув університетську освіту і був призваний до армії, незабаром після відправлення «у командировку» до Сомалі на боротьбу з піратами був знятий з військової служби. Щоб оговтатися, він вирішує стати лісником і виїжджає на кілька років у гори на найвіддаленіший кордон. Проте якимось незрозумілим чином він разом зі своїм собакою Крафтом та автомобілем ГАЗ-66 потрапляє у неймовірно далеке минуле — в кам’яний вік. Переконавшись, що це сталося з ним неспроста, Митяй вирішує створити в кам’яному віці осередок сучасної цивілізації.

Автобіографічний роман-концерт “Розрив” створений за всіма законами компілятивного жанру епохи постмодерну та сучасної української неогероїки. Він розповідаює про життєві переживання, протистояння характерів, кохання чоловіка і жінки, любов до рідних дітей.

“Як видно з назви, роман автобіографічний і висвітлює пекло, в якому я прожив останні два з половиною роки свого життя. У ньому змішалося все: революція, війна, розлучення, концерти Ореста Лютого, спогади юності і дитинства, цькування в пресі, наклеп, йобаний гламур і багато іншого. Скажу чесно - такою відвертою прози я не очікував сам від себе”, - зазначає автор.

Хтось мріє про владу та славу, хтось — про багатство та розкіш, а хтось про тихе сімейне щастя. Доля людська розгалужується на тисячі доріг, і тільки Пресвітла Богиня знає, куди вони ведуть. Чи вистачить юній подорожній вдачі, щоб зробити правильний вибір? (Та чи є він насправді?) Адже щоб одні мрії здійснилися, іншими іноді доводиться пожертвувати.

Якщо ви зуміли потрапити в інший світ (в інший, а не на той), перевірте свій організм на наявність змін! Але що має організм до цього? На це питання може відповісти мій друг Семен. Я хоча б нічого, але у нього виросли гострі вуха, як у ельфів. Але й я теж непоганий! Мені вдалося закохатися. Ні, саме по собі це явище властиве молодим людям. Але проблема полягає в тому, що дівчина не бажає поближче познайомитися зі мною. Справа в тому, що у мене… Однак, про все по порядку: ми якось вирушили до Карпат…

Люди, вичавлені своїм світом, чужі йому, з’являються дуже рідко. За весь час, що пройшов після Смути, з порталів між світами, з’явилося лише сімнадцять людей. Церква брала їх під своє крило і випускала у світ тоді, коли вважала їх повністю готовими до майбутніх випробувань. Серед них були паладини, маги та навіть один пророк. І всі вони не виправдали покладених на них надій. Всі загинули, хто випадково, хто від рук створінь та слуг Руйнівника. Є теорія про те, що наш світ також вважає їх за чужинців. Чужак, який не сприймається Арландом, не зможе в ньому існувати і тим більше виконати покладену на нього місію.

Широка земля Білорська, і за всіх часів є у ній місце подвигу! Або хоча б веселій байці. Чи варто довіряти гороскопам? Чи нешкідливі немовлята? Чи продається вдача? На що ловлять некромантів? Як позбутися конкурента? Що сильніше: магія, віра чи дубовий дрючок? Де водяться кентаври? Чого бояться бойові маги? Чи всевидячі піфії?

Бажаєте отримати відповідь на ці запитання, а також зустрітися зі старими друзями та познайомитися з новими? Тоді ця книга для вас!

Це казка, розказана зимової ночі. Весела і сумна розповідь про ворожнечу і дружбу, магію і кмітливість, шляхетність і зраду, любов і ненависть, між якими один крок по глибокому снігу. Це — шматочок білорської історії, який не потрапив у літопис, але оспіваний у легендах. А що в ній брехня і що правда — нехай залишиться на совісті автора.

Уявіть, що ваша заповітна мрія здійснилася. Уявили? Але у долі буває дивне почуття гумору.

Юрій Воронцов, наш сучасник, ліберал і затятий прибічник американського життя, раптово потрапляє у «країну мрії».

Але в наш час, а період «нестримного накопичення капіталу» — 1895 рік. І зіткнення з реальністю виходить жорстким, місцями жорстоким. Чи можливо в тій Америці вижити, вирвати у долі шанс?

Кожна розсудлива людина твердо знає: вампірів не буває, вампіри дуже люблять людську кров, вампіри бояться часнику, осики та сонячного світла. Цікаво, а що думають із цього приводу… самі вампіри?

Ох вони б і розповіли, знайдися досить неупереджений і хоробрий слухач! Перед вами — докладний звіт на засадах особистих спостережень, складений безжурною адепткою Стармінської Школи Магів, Піфій та Травниць. Але чи не вдалося вампірам ввести в оману і її?..

Є речі на небі та на землі, про які інтернет-користувачі навіть не мріяли… Наприклад, надокучлива тітка в стані, що доводить існування не-життя.

Вона обрала своєю спадкоємицею Кристину на прізвисько Решка, матір-одиначку, редактора видавництва з інтернет-залежністю.

«Прикута» до ноутбука, Решка повинна вирватися зі мережі та вирушити до задуханого села. У спадковій халупі їй навіть вдається розпалити вогонь у старовинній плиті.

І ВСЕ ЦЕ БЕЗ ДОПОМОГИ GOOGLE!

На жаль, вона починає бачити не тільки у ві сні, а й наяву: мари, духів або трупи, не лише у шафі. Вона сама не знає, чи це схизофренія, генетична особливість, чи бонус, отриманий від ексцентричної стерви.¹

Цей світ дуже схожий на наш. Але в ньому не було Романових на престолі, Росія не брала участі в Першій Світовій і взагалі історія пішла трохи іншим шляхом. Зовсім трохи.

Роман українського письменника Костянтина Когтянця у жанрі історичного фентезі. Усі історичні факти, до найдрібніших подробиць, викладено дуже точно. Навіть така дивовижна подія, як громадянська війна між червоними та білими на кордоні XVII—XVIII століть у Сирії та Єгипті… Сердюк¹ Мусій Ільченко на прізвисько Пройдисвіт отримує завдання — доставити патріарху Антіохії дивні монети, знайдені під час зведення укріплень Києво-Печер лаври… І що з того вийшло.

Забавний попаданський псевдоісторичний цикл про Сталіна, який після смерті 1953-го року потрапив у тіло Миколи II, який чи то захворів, чи то його намагалися отруїти 1900-го. Ну і почалося.

Сер Макс, сидячи у вежі на даху Волохатого Будинку, затягує читачів у новий вир пригод і загадок, магії та чаклунства.

«Створивши новий Всесвіт, я трохи занудьгував», — чудова, на мій погляд, перша фраза, — пише Фрай. — Якби мені колись трапилася книга, яка так починається, я б вчепився в неї мертвою хваткою і прочитав від корки до корки — просто з цікавості». Читачу! Якщо ви любите подорожувати новими світами, то обов’язково вчепіться в це творіння, і тоді вічна таємниця світу — світу сновидінь — відкриється вам.

Отже, історія починається словами: «Ранок почався з того, що на порозі спальні я спіткнувся об власний труп…».

Королівство Амбер не знайдеш на жодній карті. Воно таємниче, загадкове, але немає світу реальнішого, ніж Амбер. Інші світи, включаючи Землю, — лише його Тіні. Виняток - Царство Хаосу. Воно та Амбер — як негативний та позитивний полюси світу. Амбер — світ меча, Хаос — світ магії. Вогняний Шлях символ Амбера. Логрус — символ Царства Хаосу. Але це не просто символи, не просто джерела сили та могутності. Вони — Боги цих світів, на їхньому протиборстві тримається все, що існує.

Дев’ять дітей короля Амбера Оберона, який загадково зник, — потенційні спадкоємці престолу. У їхніх стосунках немає теплих почуттів, немає розуміння та доброти. Вони плетуть інтриги один проти одного, вбивають, зраджують, не знаючи про речі глобальніші, ніж жага престолу…

У 6 років маленький приютський хлопчик ледь не помер від страху, коли побачив поруч із собою щойно звареного живцем у крутому окропі королівського кухаря-отруювача. А точніше його душу. Наступного ранку його забрали для навчання до Братства Стражів. Минули роки, і тепер він, Людвіг ван Нормайен, один із вільних мисливців за породженнями пітьми. Подорожуючи з країни до країни, виконуючи смертельно небезпечні завдання Братства або приватні замовлення, він виявляється скрізь, де відбуваються дивні, страшні та незрозумілі події, смерті, хвороби. Темні душі ненавидять його, але бояться, адже у нього в руках чорний кинджал із сапфіром на рукояті. Але Людвігу доводиться протистояти й іншим сутностям і навіть людям, і ще невідомо, які вороги страшніші та небезпечніші.

Будь здоров!

Кумедне оповідання про повненького хлопця, який вступає до Королівської академії магічних мистецтв, щоб стати магом-лікарем. Несподівано він виявляється цілителем, які, на відміну звичайних магів, здатні оперувати магією на тонкому рівні. Приходить на думку порівняння фельдшера та нейрохірурга. Цікаво, але у другій книзі головний герой потрапляє у техногенний світ, проникши в тіло місцевого принца-спадкоємця. Мене потішили зв’язки магії та технології.

Куди я потрапила? Перша думка студентки Ольги, що перенеслася до іншого світу. Цікавий король з інтелектом Шерлока Холмса, його двоюрідний брат напівельф, ще один двоюрідний брат — перший герой королівства, його майже дружина — німфа… У якому нормальному королівстві можна зустріти таких перших осіб держави? Тільки тут — у дивному королівстві.

Багато історій про таємних детективів з Ехо було розказано; ще більше історій залишилося загальним надбанням автора і персонажів. Деякі справи, що до пори до часу перебували під грифом «Цілком таємно», минуле Кеттарійського Мисливця і його старших товаришів, спогади про співробітників Таємного Розшуку і безліч інших подій — всі ці історії довго чекали свого часу. Можна було б мовчати і далі, але оповідачеві не хочеться, щоб всі ці прекрасні речі, які він бачив — наяву чи уві сні, «на межі між світлом і тінню», — зникли назавжди, розчинилися в темряві, під його закритими повіками.

Тому старі друзі збираються разом, на далекому острові, де десять днів на рік, поки дме вітер Хабабура, можливо абсолютно все. Навіть неможливе…

З нашого недружелюбного світу, де пройшли перші 30 непомітні років життя Макса, герой потрапляє в інший, кращий світ — Світ Стержня. Єхо — головне місто цього світу — розташоване навколо Серця Світу, близкість до якого дозволяє місцевим магувати.

Там, один за одним, у Макса починають проявлятися здібності могутнього чародія, і він стає Нічним Обличчям (заступником) Сера Джуффіна Халі, Почесним Начальником Малого Таємного Розшукового Війська. Разом з колегами він пильнує, щоб громадяни Об’єднаного Королівства дотримувалися Кодексу Хрембера і своїм чарівництвом не пошкодили Серце Світу, яке вже так сильно потерпіло.

Раніше у столиці існувало десятки магічних орденів, які протягом сотень років експериментували з магією, але Орден Канабісу¹, Благочестивий і (тоді ще не) Єдиний, своєчасно усвідомив небезпеку нескінченного чарівництва і, отримавши підтримку короля, розгромив усі інші ордени. З тих пір по світу блукають безліч вигнаних магістрів, розбиратися з планами помсти яких доводиться Таємній Службі.