Маvка

Диваки, — подумала Яра, прочитавши, — навіщо нам бігати голяка?

Обкладинка
Обкладинка

Залишки бомбосховища часів Союзу стали домівкою для дивовижних істот, та не міфічних, а цілком реальних. Із плоті та крові, вони дихають, відчувають, сміються та плачуть. Їм болить. Вони такі, як ми. Майже. Вони — мавки.

Їх історія налічує тисячу років, вони мають свій класовий розподіл, звичаї та релігію. Закони мавок справедливі, а люди лихі та жорстокі, контактів із ними варто уникати — цього навчають ще змалку. Чи так це насправді? Не має значення, адже правда на всіх одна. Зайві запитання не вітаються, а сумніви не віщують нічого, окрім проблем.

Яра — розумна й допитлива, через що вже потрапила в немилість до керівництва. Запитань у мавки назбиралося багато, а головні випробування ще попереду.