Ржевський

Що буде, якщо зі спецпідрозділу найвідомішого ігрового всесвіту у світ бояръ-аніме потрапить гном?

У хлопця на прізвище Ржевський, з тієї самої родини. На краю Російської Імперії, у Вільній Економічній Зоні міста Сота.

Що буде, якщо Діма Ржевський після цього зміниться до невпізнання? Почне лагодити артефакти краще за ювелірів, заговорить різними мовами?

Заступиться за дівчину в чорному, яка виявиться двійником принцеси з Емірату. А після цього з’ясується, що вона втекла з дому і за нею порталом відправлено десяток гвардійців разом із катом.

Паспорт книжки
Автор	Семен Афанасьєв
Назва циклу	Ржевський
Жанри	#фентезі, #попаданці, #бояр-аніме, #гарем
Обсяг	8 книжок
Мова	москальська

І так — «Ржевський». І назва цілком собі промовиста і відповідна до вигляду головного героя — але лише в низці ключових моментів і характерних рис.

Якщо ви вже приготувалися сварити потраплянця, якого занесло з нашого часу і нашої країни в того самого героя анекдотів, та в XIX століття — зупиніться і видихніть. Але ненадовго: все набагато хитріше. По-перше, вихідний персонаж — взагалі не людина. Він, знаєте, гном. І живе в зовсім іншому світі — тут недалеко, але ви цього місця не знаєте¹. Світ цей, до речі, цілком собі розвинений техномагічно. Тому б’ються там місцеві гноми, ельфи, люди і бог знає хто ще не мечами і сокирами, а луплять артилерією і катаються на бронемашинах. Ну і магією можуть теж вломити так, що мало не здасться. А ще в ходу портали. І один із таких порталів ГГ намагається задіяти на самому початку розповіді, але щось іде не так — і привіт, новий світ! До речі, знову-таки не наш. Але в чомусь схожий. Та тими ж прізвищами — ГГ в юного Ржевського потрапив. Щоправда, на прізвищах і національності всі схожості й закінчуються, і починається суцільне бояръ-аніме. Ага, теж із магією і боярами-дворянами.

Чого не відняти в Афанасьєва — так це динамічності сюжету. ГГ одразу влипає в купу конфліктів, накручує на себе начебто нерозв’язний клубок неприємностей, примудряється завадити одразу дуже багатьом дядечкам і тітонькам, які настільки серйозні, що навіть у дзеркало собі не посміхаються, а вже круті — та куди там варені яйця, там і Фаберже ловити нема чого! І читач спочатку пучить очі, потім робить «рука-обличчя», потім побоюючись зазирає в текст через щілину між пальцями, а потім розкриття очей посилюється: «а що, так можна було?!»

Ну й основні анекдотичні риси, притаманні Ржевському, десь очікувано, а десь парадоксально відтіняють канву сюжету. І ні — порнографії не чекайте. Навпаки, перші дві книжки, та й третя теж, просвистять під крик-епіграф: «Так, я вас всіх кохав й хотів! Але я хоч кого з вас грав?!»

Читається легко. Особисто мені порнографії таки не вистачало. А відношення до жінок — засмучувало.

Цикл завершено й складається з 8 книжок. Перечитувати скоріше за все — буду.

Мої рейтинги
Сюжет	★★☆☆☆
Читабельність	★★☆☆☆
Любок	★★☆☆☆
Графоманство	★★★★☆