Сьогодення. Дізнавшись, що в барі його приятеля розташований портал до 1958 року, звичайний шкільний учитель Джейк Еппінг не може опиратися спокусі почати нове життя у рок-н-рольні часи Елвіса Преслі. Хіба гостю з майбутнього важко познайомитися з відлюдником Лі Гарві Освальдом і завадити йому вбити президента? Та чи варто гратися з минулим? Яким буде світ, де Кеннеді виживе?
Старий після смерті отримує пропозицію вирушити в минуле, вселитися в підлітка і відповісти на два запитання:
Чи можна врятувати СРСР?
Чи потрібно це робити?
Ніхто не збирається рятувати СРСР або якось по-іншому змінювати історію… Найголовніше — це просто зуміти вижити. А це зовсім не просто, особливо якщо ти сирота, тобі дванадцять років і ти дівчинка.
У 2022 році світ змінився і вже ніколи не стане колишнім. Але для Веніаміна Мартова цей рік змінив узагалі все. Навколо нього тепер нова реальність, зовсім не схожа на колишнє життя. Хіба що небо все те саме. Ось тільки в ньому ширяють повітряні фрегати, серед хмар гримлять залпи важких знарядь, а зоряні адаманти здатні обдарувати силою. І в помолоділій душі живе мрія про небо.
1941 рік. російська імперія. Протекторат Чосон. І наш сучасник, який потрапив у незнайомий для нього світ. Тут і починається довгий шлях у хмари. І перший крок, який належить зробити нашому сучаснику, — стати юнгою. Але для початку треба просто вижити і розібратися з проблемами, що звалилися на нього.
Світ, де керує балом пар. Стімпанк? Та ні. Звичайний загалом світ. Навіть історія чимось схожа на нашу. Просто двигуни внутрішнього згоряння тут відсутні як клас. Нашому сучасникові, і за сумісництвом автослюсарю, якраз у такий світ і пощастило потрапити. І… Ну зрозуміло, перше, що спало йому на думку, — це створити ДВЗ.
Є… так… Здавалося б, усе просто. Але просто, як відомо, нічого не буває. Адже може статися і так, що на цьому шляху йому зустрінуться: жадібний купець зі своїми підручними, каторжники-втікачі, що не гребують поласувати чоловічком, хунхузи і старанці, що збожеволіли від золотої лихоманки. Спробуй розберися з усім цим. Та ще й маячить неминуча зустріч із головорізами якогось таємного клубу шанувальників парових машин. Подумаєте, він нічого про них не знає? Це не має зовсім ніякого значення.
Алекс не цікавився політикою, йому були однаково байдужі і комунізм і капіталізм — у тому ідеологічної іпостасі, його цікавило лише «тут і зараз», причому — виключно матеріальному аспекті буття. Спілка розвалилася, але бонзи соціалістичного табору майже миттєво перефарбувалися під нові реалії, тож особливої різниці між колишніми непримиренними ворогами й не спостерігалося.
Для працьовитої і не обділеної здібностями молодої людини, та ще й у центрі Європи, життя — це не лише робота, а й — свобода, дівчата, мотоцикл, а також інші — хай і менш значущі деталі. І все б йшло своєю чергою, але втрутився Його Величність Випадок: хронопортал переніс Алекса майже на сто років у минуле. Радянський за духом і виховання, європейський за устремліннями і поглядами життя людина опиняється у зовсім іншому світі, котрій жодна зі сторін його багатогранної натури дає надійної опори.
Але здоровий прагматизм, і раніше визначив його життєвий шлях, завзятість і бажання працювати— приносять свої плоди. Алекс освоюється у цьому новому світі, але не залишає і спроб повернутися. Йому врешті-решт вдається використовувати хронопортал для зворотного переходу. Ось тільки ця подія відкриває такий Ящик Пандори, що всі добрі наміри виявляються саме тим, чим вони завжди й були — каменями, з яких Доля мостить дорогу до Пекла.
В огляді — мати! Без них — ніяк.
Початок ХХ століття. По всьому світу у великих містах з’являються таємничі анклави — зони, населені ворожими людству диявольськими створіннями. Утримати їх можуть тільки стіни, напхані срібними лозинами. Але деякі речовини з цих зон мають магічні властивості, і в світі відроджується магія і алхімія. З ризиком для життя алхіміки проникають в анклави, щоб здобути дорогоцінну матерію пріма. Під час такої експедиції варшавський алхімік Олаф Рудницький зустрічається із офіцером елітної царської гвардії Олександром Самаріним. Подолаючи смертельні небезпеки, вони поступово дізнаються все більше про природу анклавів та про боротьбу з ними.
Уявіть, що ваша заповітна мрія здійснилася. Уявили? Але у долі буває дивне почуття гумору.
Юрій Воронцов, наш сучасник, ліберал і затятий прибічник американського життя, раптово потрапляє у «країну мрії».
Але в наш час, а період «нестримного накопичення капіталу» — 1895 рік. І зіткнення з реальністю виходить жорстким, місцями жорстоким. Чи можливо в тій Америці вижити, вирвати у долі шанс?
Цей світ дуже схожий на наш. Але в ньому не було Романових на престолі, Росія не брала участі в Першій Світовій і взагалі історія пішла трохи іншим шляхом. Зовсім трохи.
Роман українського письменника Костянтина Когтянця у жанрі історичного фентезі. Усі історичні факти, до найдрібніших подробиць, викладено дуже точно. Навіть така дивовижна подія, як громадянська війна між червоними та білими на кордоні XVII—XVIII століть у Сирії та Єгипті… Сердюк1 Мусій Ільченко на прізвисько Пройдисвіт отримує завдання — доставити патріарху Антіохії дивні монети, знайдені під час зведення укріплень Києво-Печер лаври… І що з того вийшло.
Забавний попаданський псевдоісторичний цикл про Сталіна, який після смерті 1953-го року потрапив у тіло Миколи II, який чи то захворів, чи то його намагалися отруїти 1900-го. Ну і почалося.
